Палац Потоцьких у Львові: французький бароковий класицизм
Справжньою окрасою вулиці Коперника у Львові є палац Потоцьких. Крізь ажурні грати парадних воріт велично та імпозантно підноситься він серед навколишніх будівель. Ці землі здавна називалися Хорунщиною, тому що ще в XVII ст. належали хорунжому Стефану Потоцькому.
В кінці XIX ст. граф Альфред II Потоцький, політичний діяч і намісник Галичини, вирішив побудувати тут палац. Спершу на цьому місці був парк і невелика садиба — мисливська садиба на болотистому березі Полтви. Граф був відомий як меценат і поціновувач саме французької архітектури, тому і палац збудований за проектом француза-архітектора Луї д’Овернь. Будівництвом керував архітектор Ю. Цибульський. У 1861 р. садибу розібрали і в кінці 80-х почали будівництво. На жаль, граф вже не побачив збудованого палацу. Завершував його будівництво Роман Потоцький — син Альфреда II.
Палац був задуманий для парадних прийомів і зустрічей, в ньому було передбачено все для цього: численні вітальні, широкий двір для карет. Головний фасад від вул. Коперника відокремлюють масивні ковані ворота, а з обох боків яких є флігелі для сторожа. Зі сторони заднього фасаду палац має терасу, заокруглені сходи з балюстрадою спускаються прямо в парк.
Інтер’єр палацу був оформлений в стилі Людовика XVI. Блакитний зал, Дзеркальний, Червоний... Стіни затягнуті шпалерами відповідного кольору, багато ліпнини, позолоти; каміни, прикрашені позолоченою бронзою, мармуром, живописом. Справжнє захоплення викликає танцювальний зал (Дзеркальний) і блакитна вітальня — колишня їдальня графа. Каміни, ліпнина, настінний живопис збереглися до наших днів.
Оглянути і пересвідчитись у величі всіх залів Палацу Потоцьких Ви можете через 3D тур, що розміщений на цій сторінці нижче.
Після Другої світової війни будівля палацу була у розпорядженні різних установ. А вже після реставрації 1975 року в ній відкрили Палац одруження. Зрештою, палац віддали Львівській картинній галереї. Тепер в його залах відвідувачі оглядають експозицію інтер’єрів та зразки європейського мистецтва XVIII ст. Також на території Палацу Потоцьких щорічно проходить книжковий Форум видавців.
Музей мистецтва давньої української книги (вулиця Коперника, 15а, за палацом Потоцьких) — створений у 1997 році на основі фондів музею Івана Федорова, що працював у 1977-1990 роках. Експозиція музею представляє українські стародруки – високохудожні твори українських середньовічних видавців, друкарів та граверів. Серед експонатів є львівські та острозькі видання першодрукаря Івана Федорова, Великий требник Петра Могили, майстерно виконані засобами гравюри карти Україні XVII-XVIII століть, взірці ранньої народної гравюри. Декілька унікальних видань епохи ренесансу і бароко («Опис рослин», «Хроніка всього світу») репрезентують європейські друки. Експозиційний зал, присвячений друкарству, відтворює атмосферу середньовічної друкарні, з автентичними оригінальними елементами приміщення, унікальним друкарським верстатом XVII століття, палітурним пресом.
